Бинт гіпсовий медичний 20 х 270 см Ігар

Бинт медичний гіпсовий

Опорно-рухова система забезпечує людині можливість підтримувати правильне ставлення тіла, довільно змінювати позицію, а також переміщатися в просторі. Міцні та тверді кістки, суглоби та м'язи створюють тісно пов'язану із собою цілісність і взаємно впливають один на одного. Порушення функціонування або пошкодження одного з елементів опорно-рухового апарату призводить до обмеження рухової активності всієї кінцівки або тулуба.

У такій ситуації незамінною процедурою є надання нерухомості кінцівки або тулуба за допомогою пов'язки, що надає нерухомості: гіпсового бинта, який забезпечує фіксацію місця пошкодження й дає змогу повернути правильне функціонування пошкодженої частини опорно-рухового апарату.

Треба підкреслити той факт, що неправильне виготовлення гіпсової пов'язки може призвести до пошкодження шкіри або м'яких тканин. Тому також надзвичайно важливо захистити кінцівку перед накладенням гіпсової пов'язки за допомогою рукава та підкладки під гіпсову пов'язку.

Гіпсовий бинт

Гіпсові пов'язки широко поширені в травматології й ортопедії та застосовуються для утримання відломок кісток і суглобів у приваному їм положенні. Для приготування гіпсових бинтів використовують бинти з білої марлі, оскільки жовта не гігроскопічна. Бинт має бути не довшим 3 м. За такої довжини гіпсовий бинт досить добре промокає та зручний у роботі. Медичний гіпс — напівводна сірокисла сіль кальцію, випускається як порошок. Під час з'єднання з водою через 5-7 хв починається процес затвердіння гіпсу, який закінчується через 10-15 хв.

Дуже зручні для роботи готові гіпсові неосипні бинти. Гіпсовий бинт призначений для виконання таких маніпуляцій: знеболювання переломів, ручної репозиції відломків кісток і репозиції за допомогою витягувальних апаратів, накладення клейового витягування, гіпсових і клейових пов'язок. Еластичний бинт має інші цілі та методи впливу. У деяких випадках допустимо накладення скелетного витягування.

Техніка приготування гіпсових пов'язок

Для перевірки якості гіпсу змішують рівні кількості теплої води та порошкуватого гіпсу. Якщо маса твердне впродовж 5-7 хв, якість гіпсу гарна. Відсмоктуваний гіпс прокачують за температури 120 °C. Гіпс має бути дрібно розмелений і мати білий колір. Якщо в порошку гіпсу трапляються шматки, його треба просіяти через дрібне сито. У гіпсовому порошку не має бути бруду, сторонніх увімкнень. Для приготування гіпсових бинтів і лонгет застосовуються широкі, середні та вузькі бинти завдовжки до 3 м.

На стіл накладають клейонку, у плоский лоток насипають гіпс. На кінець бинта насипають трохи гіпсу та кілька разів рівномірно проводять зверху рукою вздовж розкрученої частини бинта, втираючи гіпс, поки не просочиться весь бинт. Нагіпсований кінець рихло скочують, щоб не висипався гіпс. Складаються в суху коробку горизонтально. Крім бинтів, готують також лонгети — смужки бинта певного розміру, складені в кілька шарів (3-4 шари — тонка лонгета, 6-8 шарів — товста). Лонгети складають пухке, як і бинти, причому починають складати з обох кінців до середини.

Техніка накладення гіпсової пов'язки

У разі переломів (закриті та відкриті) застосовують безпідстильні пов'язки, накладені безпосередньо на шкіру.

Гіпсова пов'язка може бути лонгетно-циркулярною або циркулярною. Для замочування бинтів і лонгет використовують теплу воду (40 С). Якщо необхідно прискорити затвердіння гіпсової пов'язки, треба брати гарячішу воду, а якщо уповільнити — холоднішу. Уповільнює затвердіння гіпсу 3% розчин гліцерину, прискорює — розчин кухонної солі й 1% розчин квацців.

Вода має повністю покривати опущені в таз бинти, достатнє просочення їх водою визначають за припиненням виходу бульбашок повітря. Бинт обережно захоплюють із двох сторін, злегка віджимають, переносять на стіл, де розкочують і розгладжують. Не варто забувати чим обробити рану перед застосуванням гіпсової пов'язки в разі відкритих пошкоджень. Лонгети накладає на пошкоджену частину тіла та ретельно моделюють.

На верхніх кінцівках лонгети зазвичай кладуть по розгинальній поверхні, на нижніх — за згинальним. Невелику лонгету можна моделювати безпосередньо на хворого (наприклад, передпліччя) з гіпсового бинта.

Лонгету закріплюють м'яким бинтом, а під час накладання повної пов'язки — циркулярними ходами гіпсового бинта. Злегка відтискний гіпсовий бинт накладає без натягу, кожен подальший тур має прикривати половину попереднього, кожен виток пригладжують і складки розправляють. Пальці пензля та стопи залишають відкритими. Над суглобами пов'язку підкріплюють додатковими турами бинта. Число необхідних гіпсових бинтів залежить від розмірів пов'язки. Під час накладення гіпсової пов'язки помічник утримує пошкоджену кінцівку, витягує та фіксує периферичну частину в необхідному положенні.

Закриту репозицію виробляють ручним способом або за допомогою спеціальних апаратів. Найчастіше виконують закриту репозицію переломів кісточок із підвищуванням стопи, переломів променевої кістки в типовому місці, переломів кісток передпліччя. У дітей закрита репозиція є методом вибору під час лікування переломів зі зміщенням відламків.

Репозицію переломів щиколоток виконують у разі накладення гіпсової пов'язки або U-подібної гіпсової лонгети до її застигання. Виробляють анестезію місця перелому. Вимірюють довжину гомілки хворого від колінного суглоба та розкочують лонгету завширшки 15 см. Довжина лонгети має бути рівною подвоєній довжині гомілки хворого. Для замочування гіпсу беруть холодну воду, а лонгету вичавлюють слабо, щоб збільшити термін схоплювання гіпсу. Лонгету обмежують за зовнішніми та внутрішньою поверхнями гомілки з захопленням п'яти (U-подібно) і прибинтовують марлевим бинтом. Травматолог захоплює руками стопу та гомілку хворого та робить тиск на них долонями (але не пальцями!), що змінює стопу всередину, а гомілка кружежі. Сара підтримує ногу хворого за колінний суглоб. Тиск триває до застигання гіпсу. Ручна репозиція переломів променевої кістки — одна з найпоширеніших. Після анестезії травматолог захоплює однією рукою великий палець кисті хворого, а інша IV-V пальці. Щоб пальці не ковзали, їх можна змастити клеолом. сестра охоплює руками плече хворого над ліктьовим суглобом, згинає руку під кутом 90° і створює протитяг. Упродовж декількох хвилин виробляють тракцію пензля по осі, потім пензель згинають і відводять у променево-зап'ясткового суглоба, натискаючи пальцем на вихідний кістковий відломок. Зазвичай у цей момент відбувається керування відломками. Після цього обмежують тильну та долоню лонгети, не припиняючи тракції за довжиною до затвердіння гіпсу.